Ветеринарно-санітарний паспорт пасіки (надалі - паспорт), видається районним (міським) управлінням державної ветеринарної медицини на пасіку, незалежно від форми її власності і є офіційним документом, який засвідчує ветеринарно-санітарний стан пасіки.
2. Паспорт підписується головним державним інспектором ветеринарної медицини району (міста) і завіряє печаткою районного (міського) управління державної ветеринарної медицини.
3. Паспорт реєструється в журналі обліку районного (міського) управління державної ветеринарної медицини та має порядковий номер.
4. Паспорт пред'являється під час продажу і обміну воскосіро-провини, покупки вощини і є підставою для видачі ветеринарних свідоцтв при вивозі (продажу) бджіл і продуктів бджільництва відповідно до Правил видачі ветеринарних документів на вантажі, що підлягають обов'язковому ветеринарному контролю, затверджених наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 7 серпня 1997 року під № 27 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 серпня 1997 року під № 326/21 С.
5. Паспорт зберігається у старшого бджоляра або власника пасіки і пред'являється на вимогу спеціаліста ветеринарної медицини.
6. Паспорт підлягає заміні на новий після заповнення всіх його розділів, а також при зміні власника пасіки.
Порядок заповнення ВЕТЕРИНАРНО-санітарного ПАСПОРТА ПАСІКИ
1. Паспорт заповнюється коротко, чітко і розбірливо.
2. Розділ І "Характеристика пасіки" заповнюється представником служби державної ветеринарної медицини після особистого обстеження пасіки і власником пасіки. У довільній формі описується розташування пасіки, її кормова база (основні медоноси) і джерело забезпечення бджіл водою і можливі маршрути кочівлі, найменування промислових, хімічних та іншіх підприємств, які розташовані в радіусі польоту бджіл.
Інші спеціальні розділи заповнюються фахівцями ветеринарної медицини не рідше одного разу на рік.
Повна прізвище, ініціали, підпис осіб, які заповнюють відповідні розділи, обов'язковий.
3. Розділ II - в довільній формі на день обстеження описується ветеринарно-санітарний стан пасіки в цілому, система вуликів, інтервали розміщення вуликів, їх фарбування, нумерація, наявність підставок, передльотковіх майданчиків;
♦ санітарний стан Пасічна приміщень, запасних вуликів, стільні-
ків, годівниць, утеплювальних подушок, тари для пересилання маток і відводками, димових труб, території пасіки (наявність місця для дезінфекції вуликів та інвентарю, ями для зливу води);
♦ наявність дезінфекційної техніки та деззасобів, умивальників, мила, спецодягу, туалету;
♦ сила бджолиних сімей, стан маток і розплоду, кількість і якість кормових запасів. Періодичність завезення племінного матеріалу (маток, бджолопакетів).
Всі дані, викладені в описі підписуються фахівцями, які проводили обстеження, із зазначенням їх посад.
Рекомендуємо прочитати: