Держава розвернуло боротьбу з уживаними іномарками, які ввозяться в країну під литовськими, польськими та іншими європейськими номерами. Як бути, якщо ви вже придбали таке авто або збиралися це зробити найближчим часом?
Для сотень тисяч українських автолюбителів Євроасоціацією поки що обернулася хіба що можливістю безмитного ввезення старих європейських іномарок. Автомобілі з іноземними, в основному прибалтійськими, номерами вже рік-два як наповнили українські міста.
Кількість ввезених в країну б / у, але на вигляд ще цілком пристойних іномарок експерти називають різну - від 600 тис. До 1,3 млн. Але ніхто не стане сперечатися, що за пару останніх років в Україні з Європи перекочувало авто більше, ніж за всі роки незалежності.
Таким чином, власники іномарок з європейськими номерами перетворилися в серйозну суспільну силу, здатну, якщо треба, заблокувати рух по великої автомагістралі або держустанова. «Автомайдан» відпочиває.
Але так само вірно і те, що з розвитком «сірого» імпорту скоротилися продажі авто не тільки на вторинному ринку, а й нових автомобілів в автосалонах. Придбання автомобіля з європейськими номерами, без розмитнення і сплати необхідних мит і акцизів обходиться автолюбителям в 2-3 рази дешевше, ніж такого ж, але вже зареєстрованого в Україні. Економія, як правило, становить $ 5-10 тис., А то і більше.
Правда, перспективи легалізації таких авто залишаються туманними, а схеми, за якими вони використовуються, мають ряд недоліків, головним з яких є відсутність права власності на куплений, який імпортується без розмитнення автомобіль.
Але і цієї можливості автолюбителі незабаром можуть позбутися. Уже сформовано судовий прецедент, коли фактичного власника авто з литовськими номерами оштрафували на значну суму, в три рази перевищує розмір і без того чималих мит і зборів за ввезення уживаної іномарки.
Винуватцем події став житель Харківської області Костянтин Кузнєцов. Керований ним автомобіль Ford Turneo Connect 2005 р випуску з українськими номерами 5 липня минулого року був зупинений співробітниками патрульної поліції Харкова. При огляді з'ясувалося, що номерні знаки, встановлені на ньому, не відповідали заводському VIN-коду.
Насправді автомобіль, яким керував харків'янин, в 2015 р був ввезений в Україну якимсь громадянином Азербайджану в режимі тимчасового транзиту на 1 рік під литовським номером GTR768.
Як доказ законності керування транспортним засобом пан Кузнєцов надав поліції ряд документів, в т. Ч. Копію довіреності на управління авто, видану на його ім'я литовською компанією - «Європейське агентство соціальної інформації». Пояснивши, що Ford Turneo 12 березня 2016 був йому переданий азербайджанцем для ремонту.
Злощасний автомобіль все ж був поставлений на штрафмайданчик. А управління по боротьбі з митними правопорушеннями Харківської митниці, встановивши ринкову вартість аналогічного авто в Литві - $ 2,5 тис., 8 грудня минулого року виставило водієві штраф у розмірі 300% необхідних до сплати мита, акцизного збору, ПДВ і внеску до Пенсійного фонду . А це ні багато ні мало 419 тис. 593 грн. 89 коп., Т. Е. Більш $ 16 тис. За ці гроші харків'янин міг би легко придбати новий хороший автомобіль і в Україні.
Не погодившись із штрафними санкціями, потерпілий подав позов спочатку до Печенізького райсуд Харківської області, а потім і в більш високі інстанції, аж до Вищого адмінсуду.
Однак всі аргументи позивача служителі Феміди визнали необгрунтованими. В процесі розгляду з'ясувалося, що громадянин Азербайджану, який ввіз автомобіль в Україні, покинув країну ще в 2015 р, а за даними митного департаменту міністерства фінансів Литовської Республіки, «публічна організація Europos socialines informacijos agentura (код підприємства 302779432) зареєстрована як юридична особа, але в даний час не має офіційно працюючих осіб ».
За даними литовської сторони, сам Костянтин Кузнєцов нібито був співробітником цієї організації з 1 березня 2013 року по 4 травня 2015 г. Але зараз таким не є.
А той факт, що на момент арешту автомобіль управлявся під українськими номерами, дав суддям підставу стверджувати, що позивач був прекрасно обізнаний щодо митного статусу ввезеної іномарки і може бути визнаний винним в ухиленні від сплати митних зборів.
довгоочікуваний прецедент
Справа невдалого харківського автолюбителя всього за півроку пройшло всі судові інстанції - від райсуду до Вищого адміністративного, що говорить про надзвичайну зацікавленість української влади у припиненні неконтрольованого транзитного ввезення старих європейських автомобілів.
Схеми «сірого» імпорту евроавто в країну були відомі вже давно, але не користувалися великим попитом. Одна з таких схем полягала в тому, що авто в хорошому стані купувалося в Західній Європі, бажано в Німеччині, де проживає багато наших колишніх співвітчизників, і оформлялося на одного з них.
Далі формальний власник ввозив іномарку на територію України і передавав фактичному покупцеві - разом з довіреністю на її управління. Вартість такої послуги зазвичай становила 500 євро.
Згідно із законом протягом року авто повинно було виїхати назад в країну реєстрації. Однак цього, природно, не відбувалося. Іномарка залишалася «вмирати» в Україні.
Мінусом такої схеми була відсутність у українського власника повних прав власності на автомашину - власником залишався гіпотетичний німецький резидент.
Їздити по всій Україні власники таких іномарок теж не ризикували, вважаючи за краще пересуватися по своєму населеному пункту і околицях - там, де у них були зв'язки в Державтоінспекції і можна було відкупитися.
Через рік-другий обмеженою їзди такий автомобіль продавався на запчастини. Це дозволяло окупити щонайменше половину витрат на придбання і транзит автомобіля.
Однак після євромайдан і підписання Україною угоди про Євроасоціацією схеми «сірого» імпорту іномарок з Європи заграли новими фарбами. Справедливо зігравши на гаслах про європейського життя і зубожіння більшості українців, яким і раніше були не по кишені нові автомобілі престижних марок, бізнес з ввезення б / у авто був поставлений на потік.
Зараз більшість українських міст переповнене оголошеннями транзитерів, що пропонують за ті ж 500 євро пригнати авто з Європи.
Ближче до кордонів або прямо в столиці діють авторинки, на яких можна без проблем придбати довіреність на керування автомобілем, оформленим на іноземну компанію, або домовитися про доставку з Європи авто конкретної моделі.
Найбільш поширена схема ввезення іномарок полягає в тому, що формальним власником авто є юридична особа-нерезидент, а фактичний український власник числиться співробітником іноземної компанії.
Це дає можливість вписати «сірий» імпорт в схему Стамбульської конвенції про тимчасове ввезення комерційного автотранспорту, ратифікованої Україною у 2004 р
Під букву цього документа підпадають не тільки вантажні, але і легкові автомобілі. Головне, щоб вони були зареєстровані не в країні тимчасового ввезення (Україна) і оформлені на громадянина країни реєстрації (скажімо, Литви чи Польщі). Керувати цим транспортним засобом може і українець, але за умови, що він має дозвіл (доручення) на керування автомобілем і здійснює діяльність на користь компанії-нерезидента - власника автомобіля.
У випадку з харків'янином Костянтином Кузнєцовим не було дотримано відразу кілька умов цієї конвенції. Литовська фірма практично згорнула діяльність, розпустивши «співробітників». Первинний ввезення авто здійснювався громадянином Азербайджану, а не Литви. До того ж новий власник Ford, щоб не привертати до себе увагу автоінспекторів, вирішив поїздити на українських номерах, що і привело його до значного штрафу.
Втім, керівник однієї з організацій, створених власниками автомобілів з Єврономер, - «Автоевросіла» - Олег Ярошевич стверджує, що не все ще втрачено.
Коментуючи рішення Вищого адмінсуду, він розповів «2000», що судові інстанції проігнорували відразу кілька законодавчих норм, в т. Ч. Ст. 3 Митного кодексу (МКУ) про неоднозначного трактування прав і обов'язків громадян і підприємств, які переміщують товари і транспортні засоби комерційного призначення через кордон України. При неоднозначного (множинного) трактування законодавства рішення повинні прийматися на користь фізичних осіб і підприємств.
Крім того, ще в березні 2015 р громадянин Ізраїлю Володимир Мартинов отримав роз'яснення Конституційного Суду про трактування ст. 469 МКУ.
У цій статті йдеться про неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, які перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем.
Рішенням КС було визначено, що користування або розпорядження транспортними засобами особистого користування, які знаходяться в режимі тимчасового ввезення на митну територію України, під дію даної статті МКУ не підпадають.
Тому оштрафований власник Ford Turneo може подати позов до Європейського суду з прав людини, вимагаючи скасування штрафу та конфіскації автомобіля, а «Автоевросіла» готова надати йому в цьому юридичну підтримку.
Тим більше що, як зазначив пан Ярошевич, ще ніхто з членів їхньої організації не постраждав від незаконних дій поліції і митниці.
А далі що?
Бажаючим придбати авто з Єврономер керівник «Автоевросіли» радить робити це через громадські об'єднання, подібні його організації, щоб дотримати всі тонкощі і в разі необхідності отримати юридичну підтримку. І не радить користуватися схемою оформлення авто на фізичних осіб - нерезидентів.
Так чи інакше, але питання легалізації сотень тисяч автомобілів, пригнаних в Україні, як ніколи актуальний і вимагає дозволу. Акції залякування (типу астрономічних штрафів автовласникам) навряд чи будуть ефективними. Хіба тільки підстебнуть акції протесту, які цього літа були припинені до початку нової парламентської сесії.
Коли ж депутати повернуться до сесійної зали, їх там чекатимуть відразу кілька законопроектів, що пропонують різні варіанти вирішення правової колізії.
Один з таких документів - «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо регулювання транзиту і тимчасового ввезення транспортних засобів)» (№ 5567). Він передбачає умовне звільнення від сплати митних платежів і зборів власників ввезених автомобілів старше 7 років. Замість цього вони повинні будуть щомісяця платити 0,3% необхідної суми.
Якщо врахувати, що розмитнення за всіма правилами вже згаданого мінівена Ford Turneo, який є мікроавтобусом подвійного призначення для бізнесу та відпочинку, обійшлася б його власнику в $ 5,6 тис., То щомісячний платіж для автомобіля такого класу склав би 420 грн.
Ще один законопроект (№5562) передбачає тимчасове скасування до 1 січня 2020 р акцизного податку на товари, виготовлені до 2010 року, і ввезені в країну автомобілі в кількості не більше одного в рік, що також рівносильно зниженню митних платежів більш ніж удвічі.
Як стверджує Олег Ярошевич, внаслідок легалізації ввезених авто держава може додатково отримати близько 20 млрд. Грн. Якщо правда, що в країні 600 тис. - 1,3 млн. Ввезених авто з Єврономер, один тільки штраф за порушення правил тимчасового ввезення - 8 тис. Грн., Взятий з кожного автовласника одноразово, приніс би українській казні 5-10 млрд. грн.
Тим більше що і так лише мала частина ввезених в країну автомобілів проходить всі необхідні процедури зі сплатою мита та митних зборів через нереально високої планки податків, яка майже на порядок вище, ніж в Білорусі і в 5 разів більше, ніж в Молдові.
Такий розвиток подій навряд чи входить в плани автомобільного лобі, в т.ч. ділових партнерів президента Порошенко, що займаються складанням легкового і комерційного транспорту.
Але справедливості заради слід визнати, що за роки незалежності в Україні так і не було створено автовиробництво світового класу. Будучи не в змозі залучити в країну провідні світові автобренди, які розмістили б тут свої підприємства, українські підприємці обмежилися великовузлового складанням недорогих китайських автомобілів або виробів другого ешелону автовиробників, таких як Hundai, Ssangyong або Skoda. Та й вони зараз недоступні більшості населення.
З іншого боку, ситуацію з «сірим» імпортом евроавто також важко назвати нормальною. Через те, що власники таких іномарок знаходяться на пташиних правах, по країні гуляють чутки про аферистів, які скуповують фіктивні литовські «автоклуби», отримуючи доступ до даних про їх українських партнерів. І в подальшому шлють від імені фірм листи автовласникам, вимагаючи повернути авто в країну реєстрації, сплативши за пошкодження під час експлуатації.
Владі європейських країн також непросто закривати очі на існування фірм, які працевлаштовують на неіснуючу роботу українських агентів і використовують Стамбульську конвенцію для цілей, далеких від її справжнього призначення.
Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...
Як бути, якщо ви вже придбали таке авто або збиралися це зробити найближчим часом?А далі що?