Тиретского родовище кам'яної солі, розташоване в Заларінском районі Іркутської області, розробляє ВАТ «Тиретского солерудник» (фото 1). Балансові запаси родовища підраховані за трьома пластів: по п'ятому, сьомому і восьмому пласту. В даний час проводиться підземна відпрацювання верхнього з них - п'ятого пласта, розташованого на глибині до 600 м від поверхні. Пласт розкритий двома вертикальними стволами - клітьового і скіповим; продуктивність останнього дозволяє підняти на поверхню до одного мільйона тонн на рік кам'яної солі.
За проектом АТ «Гіпроруда» (м.Санкт-Петербург) відпрацювання пласта почалася з дослідно-промислового ділянки, а саме з найпівнічнішою його панелі П-1-з. Панель почали відпрацьовувати камерної системою з довгими (до 820 м) очисними камерами в напрямку захід-схід. Відразу виявився ряд істотних недоліків проекту, а саме:
- необхідність монтажу в кожній камері конвеєра довжиною близько 900 м з проходкою технологічних камер. Планувалося одночасно експлуатувати не менше трьох стрічкових конвеєрів довжиною по 900 м (2 - в роботі і 1 - в резерві);
- відсутність ефективної технології доробки запасів солі в цілинах околокамерних конвеєрних штреків і, як наслідок, підвищені втрати руди в цілому по панелі;
- необхідність проходки в кожній камері конвеєрного і відрізного штреків довжиною по 900 м глухим забоєм.
З метою усунення виявлених недоліків в 2000 р АТ «Гіпроруда» виконала «Проект гірничотранспортні частині відпрацювання дослідно-промислового ділянки», в якому при відпрацюванні випливає з панелі,
П-2-з, передбачалося прибрати з очисних камер стрічкові конвеєри, замінивши їх на самохідні вагони типу 5ВС-15м (фото 2), скоротивши за рахунок цього довжину очисних камер до 280 м і розташувавши їх в напрямку північ-південь. Їх максимальна ширина передбачалася не більше 11,5 м, а ширина междукамерних ціликів - 26,0 м. У результаті експлуатаційні втрати кам'яної солі знизилися в порівнянні з відпрацюванням панелі П-1-з, однак продовжували досягати 78%.
Для розробки проекту на відпрацювання останньої третьої панелі П-3-з дослідно-промислового блоку в 2010 р були залучені фахівці сектора проектування підземних гірничих робіт інституту «ІРГІРЕДМЕТ». При проектуванні був використаний накопичений на той час досвід відпрацювання попередніх двох панелей, результати спостереження за станом конструктивних елементів систем розробки, виконані геолого-маркшейдерської службою ВАТ «Тиретского солерудник»; результати досліджень міцності і деформаційних властивостей кам'яної солі п'ятого пласта, виконані Уральським науково-дослідним і проектним інститутом галургії (ВАТ «галургії»); результати інших науково-дослідних робіт, що проводяться в ході відпрацювання дослідно-промислового ділянки (ВНІІсоль, ВАТ «ВНІІгалургія», гірничий інститут Уральського відділення РАН, ОА).
Встановлено, що напрямок очисних камер не впливає на стійкість їх покрівлі, тому було вибрано найбільш зручне з технологічної точки зору напрямок захід-схід. Однак потужність порід від земної поверхні до покрівлі п'ятого пласта кам'яної солі (Але), а також термін служби опорних ціликів мають істотний вплив як на їх ширину, так і на ширину очисних камер. Тому, на підставі перерахованих вище досліджень, інструкція з розрахунку параметрів системи розробки, раніше виконана Асоціацією «ЦНТСсоль», була істотно відкориговано.
В результаті при потужності порід над панеллю П-3-з Але = 533 м середня ширина очисних камер склала 12,5 м, її висота - 13,5 м (фото 3), ширина междукамерних ціликів - 22,2 м, а ширина междупанельних ціликів (з умови, що в розміри панелі може входити не більше п'яти очисних камер і чотирьох междукамерних ціликів) склала 151,3 м. Сумарні втрати солі при таких параметрах камерної системи склали 71,48%
В даний час відпрацювання запасів панелі П-3-з в дослідно-промисловому блоці наближається до завершення, тому в 2016 р фахівці сектора проектування підземних гірничих робіт інституту «ІРГІРЕДМЕТ», грунтуючись головним чином на результатах відпрацювання панелі П-3-з, виконали і захистили Проект відпрацювання промислових ділянок № 1-1 і № 1-2 п'ятого пласта солі. Обсяг балансових запасів на цих ділянках становить 79103,2 тис. Тонн.
ВАТ «Тиретского солерудник» планує розпочати підготовчі роботи за цим проектом з початку 2017 року з продуктивністю рудника 600 тис. Тонн в рік і мінімальними втратами 69,17%.
З 2015 р Росспоживнагляд призупинив імпорт в Росію харчової солі, виробленої українським підприємством «Артемсіль». Частка цього постачальника на ринку РФ становила 24%. Виниклий дефіцит солі повинні компенсувати солевидобувні підприємства Росії. «Тиретского солерудник» на промислових ділянках № 1-1 і № 1-2 може підняти продуктивність до мільйона тонн на рік, поставляючи на внутрішній ринок харчову сіль найвищої якості (фото 4). Для цього необхідно придбати ще один видобувних комплекс, що складається з прохідницько-очисного комбайна Урал-10 (фото 5) і самохідного вагона ВС-17 (фото 6).
Переглядів статті: 1131 Отримати